Припинення громадянства митрополита УПЦ Онуфрія: правовий аналіз

На початку липня 2025 року стало відомо про підписання Президентом України указу про припинення громадянства митрополита УПЦ Онуфрія (у миру — Орест Березовський). Текст указу не оприлюднений, як і обґрунтування прийнятого рішення. Водночас в інформаційному просторі активно обговорюються правові наслідки такого кроку. У цьому матеріалі проаналізуємо юридичну природу таких рішень і можливі наслідки — як для самого митрополита, так і для правової системи загалом.

Втрата громадянства ≠ позбавлення.

Держава не має права ініціювати припинення громадянства.

Українське законодавство передбачає лише три підстави припинення громадянства:

1. вихід з громадянства за бажанням особи;

2. втрата громадянства у зв’язку з набуттям іншого;

3. випадки, передбачені міжнародними договорами (ст. 17 Закону «Про громадянство України»).

Важливо зазначити: позбавлення громадянства за ініціативою держави суперечить статті 25 Конституції України, яка прямо забороняє позбавлення громадянина його громадянства. Позбавлення — це примусова дія. Втрата — лише оформлення вже існуючого юридичного факту, і не інакше.

Держава не має дискреції позбавляти громадянства за політичними чи моральними критеріями.

Російський паспорт: чи був він узагалі? І що, якщо ні?

Наразі відсутні офіційно опубліковані докази того, що митрополит Онуфрій має громадянство РФ. Без факту наявності російського паспорта або іншого підтвердження — втрата українського громадянства створює правову ситуацію апатридності.

А це вже суперечить статті 8 Конвенції про скорочення без громадянства (ратифікована Україною), яка забороняє позбавляти особу громадянства, якщо вона не має іншого. Також порушується стаття 7 Європейської конвенції про громадянство, що прямо забороняє втрату громадянства ex lege (тобто автоматично або за ініціативою держави).

У такій ситуації митрополит втрачає всі права, які мав як громадянин України, включно з правом на захист, пересування, соціальне забезпечення тощо. Це — грубе порушення базових принципів верховенства права.

Комісія при президентові не має ініціювати втрату громадянства — лише оформлювати факт.

Рішення про втрату громадянства готується Комісією з питань громадянства при президентові України. Проте вона працює на підставі подань, зокрема від правоохоронних або міграційних органів, які мають надати докази, наприклад, про наявність паспорта іншої держави.

Проблема в тому, що ці подання не перевіряються в судовому порядку до видання указу, а тому рішення приймається без змагального процесу, без залучення особи, щодо якої воно ухвалюється.

Судовий захист – формальний і обмежений.

Указ президента можна оскаржити лише у Верховному суді. Проте, це довга процедура, яка займає багато часу і може затягнутись на роки. При цьому на момент оскарження указу особа обмежена у своїх конституційних правах, а подання заяви про забезпечення позову щодо зупинення актів президента України Кодексом адміністративного судочинства України не допускається.

«Це створює ситуацію, коли особа вже втратила конституційні права, але ще не отримала можливості на ефективний захист», — зазначає Данило Трясов.

Санкції після втрати громадянства — механізм обхідного тиску.

Данило Трясов звертає увагу, що все частіше простежується схема:

1. Спершу особу виключають з громадянства.

2. Потім — застосовують до неї санкції як до «іноземця».

Таким чином оминаються обмеження Закону «Про санкції», який забороняє накладати санкції на громадян України без відповідної процедури.

“На практиці дуже часто трапляються прецеденти, особливо це стосується український бізнесменів, політиків., публічних діячів, священнослужителів, яких держава спочатку позбавляє громадянства, а після застосовує санкції (персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи) вже не як до громадян України, так як це би суперечило Закону України «Про  санкції», а вже як до фізичних осіб”, – зазначив Трясов.

Такий підхід підриває довіру до правової системи й формує небезпечний прецедент, коли громадянство стає не правом, а інструментом політичного впливу.