Домоглися в суді скасування понад 6 млрд грн податкових донарахувань GLOBAL SPIRITS GROUP

Команда LESHCHENKO & PARTNERS успішно захистила інтереси міжнародного алкогольного холдингу GLOBAL SPIRITS GROUP у масштабному податковому спорі. Київський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов компанії та скасував вісім податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірок. Рішення суду першої інстанції наразі не набрало законної сили.

Рішення ухвалено 6 жовтня 2026 року у справі № 320/55637/25. Суд визнав протиправними оскаржувані дії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та скасував податкові повідомлення-рішення від 6 серпня 2025 року.

Інтереси клієнта представляли керуючий партнер LESHCHENKO & PARTNERS Олександр Лещенко та партнер Анастасія Блинду.

Обставини податкового спору

GLOBAL SPIRITS GROUP – міжнародний алкогольний холдинг, до структури якого входять, зокрема, лікеро-горілчаний завод «Хортиця» та Одеський коньячний завод.

Спір виник за результатами перевірок діяльності підприємства за 2019–2023 роки.

Спочатку ДПС провела планову документальну перевірку, за результатами якої склала акт. Компанія не погодилася з висновками контролюючого органу та подала заперечення. Після цього податкова призначила додаткову позапланову перевірку, за результатами якої прийняла вісім податкових повідомлень-рішень.

Претензії охоплювали різні напрями господарської діяльності: облік виробництва та реалізації алкогольної продукції, податок на прибуток, ПДВ, акцизний податок, маркетингові послуги, операції з передоплати, використання торговельних марок, перевезення продукції та рентну плату за воду.

Для захисту інтересів клієнта адвокатам LESHCHENKO & PARTNERS необхідно було проаналізувати значний масив первинної документації, дослідити виробничі процеси, умови господарських договорів, особливості галузевого регулювання та процедури проведення податкових перевірок.

Приховане виробництво алкоголю: висновки ДПС на підставі водного балансу

Одним із найбільш показових епізодів справи стали донарахування, пов’язані з нібито прихованим виробництвом та реалізацією алкогольної продукції.

Під час перевірки ДПС встановила різницю між обсягами води, отриманої підприємством, та обсягами водовідведення. На цій підставі контролюючий орган припустив, що відповідна вода використовувалася для виробництва алкоголю, який не відображався в обліку та реалізовувався без належного оподаткування.

Однак висновок про приховане виробництво потребує підтвердження не лише використання води, а й інших складових виробничого процесу.

Адвокати звернули увагу суду на відсутність доказів необлікованого використання етилового спирту, інших компонентів, тари та пакувальних матеріалів. Податкова також не встановила конкретних обсягів нібито виготовленої продукції, фактів її реалізації та отримання відповідних доходів.

Команда обґрунтувала, що розбіжності в показниках водного балансу не можуть автоматично свідчити про існування необлікованого виробництва та продажу алкогольної продукції.

Суд погодився з позицією захисту та визнав відповідні висновки контролюючого органу необґрунтованими.

Маркетингові послуги та ділова мета господарських операцій

Інша частина спору стосувалася господарських операцій, реальність та економічну доцільність яких поставила під сумнів ДПС. Зокрема, податкова стверджувала, що підприємство неправомірно сформувало витрати та податковий кредит за операціями з отримання маркетингових послуг.

Для спростування цих висновків команда LESHCHENKO & PARTNERS проаналізувала договори, первинні документи та матеріали, що підтверджували характер, обсяг, вартість і господарське призначення наданих послуг. Суд визнав, що надані докази підтверджують відповідні операції, а висновки податкового органу про їх нереальність не знайшли належного підтвердження.

Окремий епізод стосувався придбання алкогольної продукції на умовах передоплати. Оскільки товар надалі не був поставлений, ДПС поставила під сумнів ділову мету таких операцій.

Правова позиція адвокатів ґрунтувалася на тому, що відсутність очікуваного економічного результату не тотожна відсутності ділової мети. Господарська операція може бути спрямована на отримання економічного ефекту в майбутньому, однак цей ефект не обов’язково має настати. Сам факт непоставки товару не доводить, що на момент укладення договору платник податків не мав розумних економічних причин для його здійснення.

Суд погодився з відповідними аргументами та встановив, що ДПС не довела відсутності ділової мети спірних операцій.

Роялті та торговельні марки: податкова не врахувала додаткові угоди

Контролюючий орган також заявив про порушення під час оподаткування операцій, пов’язаних із використанням торговельних марок.

На думку ДПС, підприємство безоплатно користувалося об’єктами інтелектуальної власності, що призвело до заниження податкових зобов’язань із ПДВ. Під час підготовки правової позиції адвокати дослідили договори та додаткові угоди між сторонами.

Було встановлено, що сторони погодили відтермінування нарахування та виплати роялті. Зокрема, відповідні умови передбачали призупинення нарахувань на період карантинних обмежень, а надалі – до завершення або скасування воєнного стану в Україні. Ці договірні положення не були належним чином враховані контролюючим органом.

Команда захисту довела, що відтермінування нарахування та виплати винагороди за використання торговельних марок не може саме по собі свідчити про безоплатний характер відповідних правовідносин.

ДПС дозволила вивезення алкоголю, але застосувала штраф за нібито незареєстровані накладні

Ще одним предметом судового розгляду стали штрафні санкції за нібито відсутню реєстрацію товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольної продукції.

Контролюючий орган стверджував, що відповідні документи не були зареєстровані в установленому порядку. Водночас усі спірні накладні містили відмітку представника ДПС «Виїзд дозволено».

Адвокати звернули увагу суду, що відповідно до порядку функціонування реєстру така відмітка проставляється після реєстрації товарно-транспортної накладної. Крім того, платник податків не є держателем відповідного реєстру та не має можливості самостійно змінювати внесені до нього відомості. 

Таким чином, претензії контролюючого органу суперечили документам, оформленим за участю його власних представників. Суд погодився з аргументами захисту щодо відсутності підстав для застосування штрафних санкцій.

Акцизний податок та рентна плата: невраховані документи й особливості водокористування

Окремо команда LESHCHENKO & PARTNERS спростувала висновки ДПС щодо розбіжностей в обсягах відвантаження алкогольної продукції.

Під час перевірки контролюючий орган не врахував частину товарних накладних, зокрема документи зі статусом «Повне повернення». Це вплинуло на висновки щодо обсягів реалізації та відповідних податкових зобов’язань. Після дослідження первинної документації суд не встановив заявлених податковим органом розбіжностей.

Ще один епізод стосувався рентної плати за спеціальне використання води. ДПС вважала, що використання води у виробничих процесах створювало для підприємства обов’язок зі сплати відповідної рентної плати.

Проте адвокати довели, що підприємство отримувало воду з комунальних мереж, не здійснювало самостійного водозабору з водних об’єктів та не мало статусу первинного водокористувача. Суд погодився з відсутністю підстав для відповідних донарахувань.

Процедурні порушення та економічні експертизи як складові стратегії захисту

Окрім спростування матеріально-правових висновків ДПС, адвокати LESHCHENKO & PARTNERS дослідили законність проведення податкових перевірок. Зокрема, команда звернула увагу на обсяг і підстави позапланової перевірки, призначеної після подання підприємством заперечень до акта планової перевірки.

Під час судового розгляду було встановлено, що контролюючий орган вийшов за межі питань, які потребували додаткового дослідження за результатами розгляду заперечень платника податків.

Важливу роль у формуванні доказової бази відіграли висновки судових економічних експертиз. Зокрема, комісійна судова економічна експертиза, проведена Черкаським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України під час проведення перевірки за наказом ДПС , не підтвердила досліджені експертами висновки планової податкової перевірки.

Крім того, під час підготовки до судового розгляду були отримані ще два висновки судових економічних експертиз, які не підтвердили документально висновки акта позапланової перевірки. Суд врахував ці докази під час оцінки обґрунтованості позиції контролюючого органу.

У результаті команда сформувала комплексну правову позицію, яка поєднувала аналіз податкового законодавства, первинних документів, особливостей виробництва алкогольної продукції, договірних відносин та процесуальних порушень під час перевірок.