Публікації в ЗМІ
Усунення перешкод у користуванні житлом: поради адвоката
Публікації в ЗМІ
Що робити, якщо ваша квартира зайнята сторонньою особою або колишнім родичем, який відмовляється її залишити? У статті для LIGA ZAKON адвокат LESHCHENKO & PARTNERS Ірина Смітюх пояснює, як законний власник може захистити своє право на житло.
Ваше право на власність, користування та розпорядження своїм житлом гарантовано Конституцією України. Закон стоїть на вашому боці, підтверджуючи непорушність цього права. Проте, що робити, коли хтось заважає вам вільно користуватися вашою оселею? Колишні родичі не хочуть виїжджати, або ж сторонні особи самовільно зайняли вашу квартиру? Адвокат Ірина Смітюх роз’яснює, як діяти в таких ситуаціях та ефективно захистити свої права.
Уявіть ситуацію: ви – законний власник, але не можете потрапити до власної квартири. Перш за все, спробуйте спокійно поговорити з порушником. Якщо це не допомагає, обов’язково викличте поліцію та зафіксуйте факт перешкоджання. Однак часто ці дії не призводять до бажаного результату. Для реального захисту своїх прав вам знадобиться допомога суду.
Перед тим, як подати позов, важливо визначити спосіб захисту ваших порушених прав, оскільки Позивач самостійно визначає спосіб, у який він вбачає можливим усунути виявлені порушення.
Ключовим є визначення, хто саме зараз є законним власником житла.
Стаття 391 Цивільного кодексу України чітко говорить: власник має право вимагати усунення будь-яких перешкод у користуванні та розпорядженні своїм майном. Якщо хтось заважає вам користуватися вашою власністю, ви можете звернутися до суду з так званим негаторним позовом – вимогою усунути ці перешкоди.
Важливо розуміти різницю між негаторним і віндикаційним позовом. Негаторний позов подається тоді, коли ви залишаєтеся власником і володієте майном, але вам заважають ним користуватися. Віндикаційний позов застосовується, коли ви втратили володіння майном і хочете його повернути.
Також перед зверненням до суду проаналізуйте, чи існують між вами та особою, яка перешкоджає, якісь договірні або інші зобов’язання. Негаторний позов ефективний саме у випадку відсутності таких зобов’язань, коли існують лише абсолютні речові права власника.
Для кращого розуміння розглянемо два найпоширеніші випадки:
Ситуація № 1: Перешкоди чинять члени сім’ї (колишні або теперішні).
На жаль, виселити члена сім’ї або колишнього члена сім’ї з власного житла в Україні буває дуже складно. Суди часто стають на захист права на житло, посилаючись на Конституцію України та статтю 8 Європейської конвенції з прав людини.
Хоча Цивільний кодекс захищає права власника, Житловий кодекс України, прийнятий ще в радянські часи, містить норми, які ускладнюють виселення. Стаття 9 ЖК України забороняє виселення або обмеження у праві користування житлом інакше як на підставах, передбачених законом. Стаття 156 ЖК передбачає, що члени сім’ї власника користуються житлом нарівні з ним, навіть після припинення сімейних відносин.
Верховний Суд неодноразово підтверджував, що втрата статусу члена сім’ї не позбавляє особу права користуватися житлом (постанови Великої Палати ВС від 10.03.2021 у справі № 686/26093/19-ц, від 13.10.2020 у справі № 447/455/17 та від 04.07.2018 у справі № 353/1096/16-ц).
Суд під час розгляду таких справ зважує баланс між правом власності та правом на житло колишнього члена сім’ї, враховуючи наявність іншого житла та інші важливі обставини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17-ц).
Однак з’являється надія на зміну судової практики. У рішенні ЄСПЛ у справі «BILYAVSKA v. UKRAINE» (84568/17) від 27.03.2025 суд критично оцінив застосування застарілих норм Житлового кодексу, зазначивши, що вони не відповідають сучасним реаліям і можуть порушувати право власності. ЄСПЛ наголосив на необхідності справедливого балансу між інтересами власника та інших осіб.
Тому в подібних справах важливо посилатися не лише на Цивільний кодекс, а й на практику Європейського суду з прав людини.
Ситуація № 2: Перешкоди чинить член сім’ї колишнього власника (фактично стороння для вас людина).
Зі зміною власника, здавалося б, колишній власник та його родина втрачають право користування житлом. Проте і тут судова практика неоднозначна. Суди можуть враховувати тривале проживання особи у спірному житлі за відсутності іншого, вважаючи це підставою для захисту її права на житло відповідно до статті 8 Конвенції з прав людини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 569/4373/16-ц).
Однак існує і протилежна позиція, яка стає на захист нового власника. Суди посилаються на статті 401 – 406 ЦК України, що регулюють право користування чужим майном (сервітут). Стаття 405 ЦК України визначає право членів сім’ї власника на користування житлом, яке визначається саме власником. Стаття 406 ЦК передбачає припинення сервітуту, зокрема, у разі припинення обставини, яка була підставою для його встановлення.
Верховний Суд у своїй практиці (постанова від 5 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14 та інші) наголошує, що право користування житлом членами сім’ї власника є похідним від права власності. З припиненням права власності колишнього власника припиняється і право користування членів його сім’ї. Таким чином, особи, які відмовляються звільнити житло, підлягають виселенню.
Важливо, що доки ви є власником нерухомості, ви маєте право звернутися до суду з негаторним позовом про усунення перешкод у користуванні вашим майном протягом усього часу порушення вашого права.
Справи про усунення перешкод у користуванні житлом вимагають уважного аналізу кожної ситуації та вибору правильної стратегії захисту.
Адвокат Ірина Смітюх радить:
Захист вашого права на власне житло – це серйозний процес, який потребує знань та досвіду. Не зволікайте зі зверненням за юридичною допомогою, щоб ефективно відновити своє право вільно користуватися вашим житлом.
Джерело: LIGA ZAKON