Мораторій на перевірки бізнесу: що насправді зміниться?

Указом Президента України від 21.07.2025 № 538/2025 введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України, яке, за словами влади, має запровадити мораторій на “безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні”. Президент і Прем’єр-міністр позитивно висловилися щодо цього кроку, назвавши його важливим для економіки.

Однак, чи дійсно бізнесу варто очікувати на рік повного спокою? Адвокат, радник АО LESHCHENKO & PARTNERS Сергій Заянчуковський проаналізував дані рішення.

Що змінилось станом на зараз?

На перший погляд, поки що нічого. Рішення РНБО стосується «запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу». Однак законодавство України й раніше не передбачало можливості проведення безпідставних перевірок.

Це ключовий момент, який вимагає уваги. Бізнес завжди працював в умовах, коли кожна перевірка мала мати законну підставу. Це випливає як із Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», так і з частини 2 статті 19 Конституції України. Справжня проблема полягала не у відсутності підстав, а в їх формальному характері та зловживанні ними. Рішення РНБО, по суті, націлене на боротьбу саме з цим, а не на повну заборону контролю. Проте, воно не створює нових механізмів, а лише зобов’язує відповідні органи “зробити те саме, що вони і без того були зобов’язані робити щодня”, але з акцентом на результат.

Що зміниться у майбутньому?

Потенційні зміни для бізнесу викладені в різних пунктах рішення РНБО. Їх варто розглядати окремо, оскільки не всі вони стосуються безпосередньо мораторію.

• Доручення щодо стягнення активів. Підпунктом 1 пункту 1 рішення РНБО Кабінету Міністрів України доручено у тримісячний строк активізувати роботу щодо стягнення в дохід держави активів, що належать особам, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у вигляді блокування активів. Це доручення не дуже схоже на заборону перевірок, проте воно свідчить про наміри держави посилювати фінансовий контроль у цій сфері. Для бізнесу, який має зв’язки з підсанкційними особами, це означає високі ризики, незважаючи на будь-які мораторії.
• Захист іноземних інвесторів. Підпунктом 2 пункту 1 рішення РНБО Кабінету Міністрів України доручено у місячний строк вжити заходів із забезпечення захисту прав і законних інтересів іноземних інвесторів, зокрема з часткою іноземного капіталу. Я звертаю увагу на те, що цей пункт виглядає взаємовиключним із попереднім, оскільки від санкційної політики та стягнення активів в дохід держави зазвичай страждають саме іноземні інвестори. Політика “захисту” іноземних інвестицій потребує більш чітких та системних рішень, ніж просто доручення РНБО.
• Обмеження перевірок. Згадки про обмеження перевірок з’являються у підпункті 3 пункту 1 рішення РНБО. У ньому Кабінету Міністрів України доручається невідкладно вжити заходів щодо підвищення ефективності реалізації Державною податковою службою України, Державною митною службою України механізмів податкового і митного контролю, передбачивши, зокрема встановлення обмеження на проведення перевірок стосовно суб’єктів господарювання, які мають статус авторизованих економічних операторів та суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику, за виключенням тих, які здійснюють діяльність, пов’язану з обігом підакцизних товарів.

Це найважливіший пункт для більшості бізнесу. Він прямо вказує на те, що мораторій не є універсальним. Тиск може знизитися, але тільки для тих, хто відповідає критеріям “неризикових” або має статус “авторизованого економічного оператора”. Бізнесу, який не підпадає під ці критерії, або працює з підакцизними товарами, не варто сподіватися на скасування перевірок. Реалізація цього пункту потребуватиме розробки і ухвалення урядового нормативно-правового акта, і хоча це може зайняти час, досвід показує, що влада може діяти у «турборежимі».